Що таке мацерат і чому він такий цінний у косметиці?

Мацерати — один із тих інгредієнтів, який ви могли бачити на етикетці, але не зовсім розуміти, що він собою являє. Це не зовсім олія, не зовсім екстракт у традиційному сенсі. Проте, з погляду науки — це простий, ефективний спосіб отримати з рослин те, що найкраще засвоюється шкірою.

Серед численних способів екстракції активних компонентів із рослинної сировини мацерація посідає особливе місце. Цей метод не новий — його використовували ще в традиційній медицині для отримання рослинних настоїв. Але саме сучасна косметологія відкриває мацератам нове дихання, пропонуючи їм чітке наукове обґрунтування, стандартизацію й практичне застосування в догляді за шкірою та волоссям.

Що таке мацерат?

Мацерат — це екстракт, отриманий шляхом настоювання рослинної сировини (листя, квітів, коренів або навіть плодів) у певному розчиннику. У косметичній практиці найчастіше використовується рослинна олія, і саме олійні мацерати мають найвищу цінність з погляду жиророзчинних активних речовин.

Цікавим прикладом є олія моной. Цей ароматний мацерат добувають шляхом настоювання квітів тіарі (таїтянської гарденії) в натуральній кокосовій олії. Завдяки високому вмісту терпенових спиртів, метилсаліцилату (природного протизапального агента), а також вітамінів А, С і гіалуронової кислоти, олія моной має виражену зволожувальну, пом’якшувальну, протизапальну та відновлювальну дію. Вона ідеально підходить для сухої, зневодненої та чутливої шкіри, оскільки не залишає відчуття жирності, але водночас глибоко живить і підтримує захисний бар’єр. Цей мацерат ідеально підходить для сухої, чутливої чи втомленої шкіри, а також для догляду за пошкодженим волоссям. Завдяки приємному тропічному аромату й оксамитовій текстурі, олія моной легко перетворює звичайний догляд у справжній сенсорний ритуал.

В чому відмінність від класичних рослинних олій?

Ключова різниця — у способі отримання. Базова олія (носій) для мацерату, наприклад, олія жожоба чи соняшникова, вже сама по собі має цінність як косметичний інгредієнт. Але коли її інфузують (наповнюють) активами рослинної сировини — вона отримує нові властивості.

Не треба плутати з віджимом — класичним способом отримання олій із насіння або плодів. У випадку з мацератами активні речовини надходять у олію внаслідок дифузії — поступового переходу з рослини у носій.

У процесі мацерації жиророзчинні речовини — зокрема каротиноїди, вітаміни A, D, E і K, фітостероли, флавоноїди, віск, ефірні олії — поступово переходять в олійну фазу, утворюючи м’який, багатофункціональний екстракт. Завдяки делікатності методу, мацерати зберігають чутливі до нагріву компоненти — наприклад, поліфеноли, що є потужними антиоксидантами.

Мацерація — процес рівноваги: речовини повільно виходять із рослини до олії доти, доки концентрація в обох фазах не зрівняється. Це означає, що мацерати не дають дуже концентрованого продукту, як це буває з CO₂-екстрактами, але в них зберігаються більш стабільні, менш агресивні сполуки, які прекрасно працюють у повсякденному догляді.

Холодна та гаряча мацерація: яка різниця?

Існують два основні методи мацерації: холодний та гарячий. Обидва мають свої переваги й застосовуються залежно від типу рослини та бажаної концентрації активних речовин.

Холодна мацерація триває до трьох тижнів. Суміш рослинної сировини й олії настоюється при кімнатній температурі, що дає змогу зберегти всі найчутливіші компоненти. Цей метод ідеальний для тонколистих квітів або трав, багатих на ефірні олії (наприклад, календули або лаванди). Перевага цього методу — збереження нестабільних компонентів, які можуть зруйнуватись під дією температури (наприклад, деяких вітамінів або ефірних олій).

Гаряча мацерація пришвидшує процес. Рослинну масу спершу нагрівають із олією близько 20 хвилин, а потім залишають настоюватися на добу. Такий підхід підходить для щільнішої сировини (хвоя, кора, плоди), однак потребує контролю температури, щоб уникнути денатурації вітамінів. Проте, при правильному температурному режимі (до 60 °C), цей ризик зводиться до мінімуму.

Незалежно від способу мацерації, наприкінці суміш фільтрується, і отриманий мацерат зберігається в темному склі в прохолодному місці (нижче +20 °C) або в холодильнику.

Олії, які найчастіше використовують як розчинники — це соняшникова, оливкова, виноградна або жожоба. Вибір залежить від бажаного профілю мацерату та його кінцевого призначення.

Хімічний склад і властивості

Фінальний склад мацерату залежить як від обраної рослини, так і від базової олії. Наприклад, мацерат календули у соняшниковій олії буде значно відрізнятись за властивостями від мацерату лаванди у виноградній олії. Проте загальні спільні риси мацератів — це наявність:

жирних кислот (олеїнова, лінолева, пальмітинова),
токоферолів (вітамін Е),
фітостеролів (антиоксиданти, що підтримують бар’єрні функції шкіри),
ефірних олій (у м’якій концентрації, без ризику сенсибілізації),
флавоноїдів і каротиноїдів (протизапальні, відновлювальні властивості).

Хімічна стабільність мацерату залежить не лише від якості сировини, а й від базової олії. Олії з високим вмістом поліненасичених жирних кислот, наприклад, виноградна або лляна, швидше окислюються. Тому мацерати часто готують на більш стабільних носіях — жожоба, оливковій або соняшниковій.

Мацерати в косметичних формулах

У косметичних формулах мацерати часто виконують функцію активу та одночасно — допоміжної олійної фази. Це робить їх універсальним компонентом:

У догляді за шкірою: мацерати застосовують як активну фазу у сироватках, олійках для обличчя, масках, бальзамах. Завдяки своїм емолентним та антиоксидантним властивостям, вони відновлюють гідроліпідний баланс, заспокоюють запалення, пом’якшують шкіру.
У засобах для тіла: особливо популярні мацерати в антицелюлітних продуктах (наприклад, мацерат плюща або кави), де вони поєднують живлення з активізацією мікроциркуляції.
У засобах для волосся: обгортання, маски та кондиціонери з мацератами (ромашки, кропиви, амли) допомагають зміцнити волосся, зменшити подразнення шкіри голови, нормалізувати сальність.

Мацерати та інші види екстрактів: переваги і недоліки

На відміну від спиртових або гліцеринових екстрактів, мацерати є повністю безводними, не містять подразнюючих компонентів і підходять для чутливої шкіри. Їх м’яка дія базується на синергії з базовою олією, яка одночасно є транспортним носієм і доглядовим компонентом.

Крім того, на відміну від стандартних рослинних олій, мацерати дають змогу використовувати в косметичних формулах незамінні фітосполуки рослин, які не можливо отримати пресуванням — наприклад, екстракти з квіток бузку, лаванди або полину.

Проте варто враховувати: мацерати мають коротший термін зберігання, ніж стабілізовані олії, і не завжди є джерелом концентрованих активів. Їх сила — у багатогранності впливу та делікатному догляді.

Безпека та алергічні реакції

Мацерати зазвичай добре переносяться, проте містять рослинні компоненти, які можуть спричиняти індивідуальні реакції, особливо в разі чутливої або реактивної шкіри.

Що варто врахувати:

Проведіть патч-тест: нанесіть краплю на згин ліктя, зачекайте 24 години.
Уникайте фоточутливих компонентів (як-от звіробій чи цитрусові) перед виходом на сонце.
Обирайте стабільні базові олії або додавайте антиоксиданти для запобігання окисленню.
Зберігайте мацерати в темному, прохолодному місці, у щільно закритій тарі.

У разі почервоніння, свербежу чи подразнення використання слід припинити. Навіть природні компоненти можуть викликати алергічну реакцію — важливо враховувати індивідуальні особливості шкіри.

Тож мацерати — це складний фітохімічний інгредієнт із багатим потенціалом для догляду за шкірою та волоссям. У правильній комбінації з іншими активами вони можуть стати потужним союзником у створенні ефективної, м’якої й багатофункціональної косметики. І хоча мацерати досі залишаються маловідомими серед широкої аудиторії, професійна косметична індустрія вже давно оцінила їхню дію — як одну з найделікатніших, але надзвичайно цінних форм природного догляду.