Все, чим живеш, що бачиш, ти пропускаєш через призму свого бізнесу. Інтерв'ю з власницею і засновницею EasySoap Наталією Ковтун
«Все, чим живеш, що бачиш, ти пропускаєш через призму свого бізнесу»: інтерв’ю з власницею і засновницею EasySoap Наталією Ковтун
Є так багато різних напрямків, чому саме миловаріння?
- Бо це мій особистий інтерес. Мені це цікаво, мені це подобається. Люблю аромати ) Подобається, що це щось практичне. Я спробувала дуже багато різного робити руками: і вишивку, і різне малювання, глину, розпис посуду, бісер, макраме... Але, коли я побачила мило, зрозуміла, що дуже хочу це робити. І навіть якби в мене не було цього бізнесу, навряд чи я б пройшла повз мило. Я не бачу цієї можливості (сміється). Моя доля, так чи інакше, була б пов'язана з милом.
А в який момент прийшла ідея перетворити захоплення на власну справу?
- Коли я захопилась миловарінням, в Україні ще не було спеціалізованих магазинів від слова «зовсім». Зараз взагалі важко повірити, що таке могло бути. Мій шлях одразу почався з мила з нуля, бо мильної основи тоді в Україні просто не було. Магазини з матеріалами, щоб виготовляти косметику, з'явились раніше. А от миловаріння було чимось новим.
Для того, щоб варити мило (а мені дуже хотілось варити мило), я спробувала розтоплювати дитяче мило. І це було жахливо. Літо, страшенна спека, а я з цим дитячим милом. Топила його на водяній бані, воно не хотіло плавитись. Вся кухня була в цьому милі і запахах. Про те, що дитяче мило для цього не підходить, я дізналась пізніше (сміється).
У той період я знайшла інформацію, як варити мило з нуля і поступово почала знаходити інгредієнти. І все просто в різних місцях. Ефірні олії, як і багато чого іншого, купувала в аптеці. Луги, кислоти треба було вишукувати по хімснабах. Це зараз виглядає дивно, але не можна було просто так купити, кіло, наприклад, пальмової олії. Треба було брати ящик, 20-25 кг. І той через знайомих на молочному виробництві. Так збирала все до купи. Але для одного миловара це забагато. Тож постало питання: куди дівати залишок?
О, тут ми вже підходимо до головного?
- Так. Все починалось з обміну та закупок на всіх. І коли всі ті інгредієнти, які треба було кудись подіти, вже не поміщались вдома, з'явилась ідея зробити простенький сайт для інтернет-магазину, щоб людям було зручніше. Поступово так сталось, що асортимент почав рости. І в якийсь момент бізнес з інгредієнтами почав приносити більше прибутку, ніж бізнес із готовим милом.
Хоча довгий час я займалась саме милом, брала участь в різних ярмарках, виставках, їздила по всій країні. Але в якийсь момент стало зрозуміло, що інгредієнти — це не менш цікаво.
Ідея назви EasySoap прийшла одразу?
- Так, вже тоді. На першому сайті був слоган «Мило — це легко». Коли ми починали, миловаріння — це було важко. Тому наш сайт мав трошки спростити життя для таких самих новачків. Не лише дати можливість купити інгредієнти, а й допомогти, підказати.
Коли я починала, доступної інформації щодо мила з нуля було обмаль. Дуже багато часу витрачалось на те, щоб все це знайти, спробувати, наробити помилок (сміється), виправити і зрозуміти, як треба. Інформації з миловаріння було мало навіть в англомовних джерелах. За останні роки миловари з нуля зробили дуже великий крок вперед, порівняно з тим, як це було 15 років тому. І хоча відома книжка Кевіна Данна (“Scientific Soapmaking: The Chemistry of the Cold Process”), яку ми зараз всі використовуємо, вийшла в 1956 році, але багато технік миловаріння та нюансів стосовно тих же гліцеринових річок чи содового попелу почали досліджуватись миловарами в останні десятиріччя.
Тому, коли магазин почав працювати, виникла ідея створити якусь базу знань в одному місці з корисними статтями і рецептами.
А це вже зовсім інший рівень сайту. Ми починали з дуже простого сайту. Він був надійний, але з обмеженим функціоналом. Тому з часом з’явився новий, де вже були і рецепти, і статті. Але в нас розійшлися дороги з програмістом. Тож довелось створювати третій, який у нас зараз. Ми багато над ним працювали: повністю змінили концепцію, весь функціонал, і продовжуємо працювати над ним далі.
Що далі? Яким бачите майбутнє EasySoap?
- Перша ціль на майбутнє — розширення асортименту та залучення інших напрямків. EasySoap починався як магазин товарів для миловаріння. Поступово наш асортимент збільшувався. Ми додавали косметичні інгредієнти. Мені було особисто це цікаво. Але й на цьому ми не зупинились. Трендом в Україні в останні два роки стали свічки. Це також викликає інтерес.
Взагалі, дивлячись на закордонні магазини для хобі, я бачу, що в них дуже рідко буває якась нішевість, що вони зберігають тільки один напрямок. Тільки мило і більш нічого. Ні, зазвичай вони мають декілька векторів: і мило, і свічки, і косметика, і воскові саше, епоксидна смола, ще якийсь декор. Чому? Бо творчі люди, зазвичай, цікавляться різними напрямками. І для того, щоб тримати магазин на рівні, треба широке коло покупців.
Також це й власний інтерес. Нашій команді цікаво постійно пробувати щось нове. Це спонукає звертати увагу на інші напрямки хобійного бізнесу.
Ви сказали, що це перша ціль. Є й інші?
- Так, друга — розширення нашого навчання. Як розважального формату (майстер-класи для дітей, корпоративні майстер-класи), так і професійного навчання для тих, хто хоче перетворити своє хобі на бізнес. Останній наш курс з продажів (прим. Курс «Творчість як бізнес: продажі у сфері хендмейд»), він також про це. Бо недостатньо лише зробити класний продукт. Його треба прорекламувати, правильно подати і продати. Всі ці речі впливають, вони важливі. Про все це ми розповідаємо на цьому курсі.
Зараз, на жаль, немає можливості проводити майстер-класи в Запоріжжі, але подумаємо про якісь інші локації. Було б дуже круто мати якусь ґрунтовну школу з навчання і давати старт новим бізнесам наших клієнтів. Це було б достойною справою.
У нас вже був такий досвід. У 2017 році ми проводили школу для жінок зі статусом вимушених переселенців. Фінансувався цей проєкт Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і Польською медичною місією. Ми навчали 12 дівчат. Опановували з ними основи миловаріння, якихось найпростіших косметичних засобів, щоб вони потім могли відкрити свій бізнес. Точно знаю, що одна учениця продовжила свій шлях, бо вона згодом стала нашою співробітницею.
Маючи за плечима вже такий досвід, поділіться секретами: як перетворити хобі на прибутковий бізнес?
- Ой, та нема ніяких секретів. Не важливо, чим саме займатись — бізнес є бізнес. І в будь-якому випадку треба починати із визначення того, хто твоя цільова аудиторія, на які цінності спирається цей бізнес, які потреби покупців він закриває.
Зазвичай, кожен, хто перетворює хобі на бізнес, стикається з тим моментом, що ти не можеш робити тільки те, що тобі подобається 100 % часу. Процес творчості — це дуже добре і кайфово, але існує дуже багато рутини. Ось ти виготовив щось з любов'ю і натхненням, тепер тобі потрібно це продати. Для цього ти маєш вести якісь сторінки в соц. мережах, займатись рекламою, спілкуватись з клієнтами. Тобто, це непростий шлях, бо одразу людині доводитись закривати декілька ролей. Делегування — єдиний шлях, щоб розвантажити себе і розвивати далі цей бізнес.
Тому тут у всіх приблизно однакова історія: починав щось робити сам, дуже подобалось, потім збільшились об’єми, з'явились продажі, треба наймати помічників. А далі ти поступово переходиш від творчості до адміністративної роботи, яка займає десь 95 % часу. І тільки 5%, якщо пощастить, займаєшся творчістю.
Ще один підводний камінь власного бізнесу — це складність в розподілі ресурсів: скільки і на що витрачати сил, як правильно підібрати помічників, як оформити все юридично. Від творчості все більше відходиш і проводиш час з калькулятором та за комп’ютером.
Виходячи з Ваших слів, виникає ще одне запитання: а чи варто взагалі перетворювати хобі на бізнес?
- Це гарне запитання. Тут вже кожен вирішує для себе сам. Комусь це підходить, комусь ні. Щоб зрозуміти, треба чесно собі відповісти: чи готовий ти бути включеним в роботу 24 години на день,7 днів на тиждень і 365 днів у році?
Це стиль життя. Тут є пастка, що можна вигоріти. І в якийсь момент доводиться розділяти час на роботу і на все інше. Але ця грань дуже тонка. Оскільки все, що ти бачиш, ти пропускаєш через призму свого бізнесу. Де б я не була, я знайду мило. Я бачу його в усіх сувенірних крамничках. Мені все це цікаво, навіть коли я у відпустці.
Для тих, хто не готовий присвячувати всього себе роботі, мабуть, краще добре подумати. Бо власна справа поглинає тебе повністю. Треба про це пам’ятати. Тому, хто хоче чітко розділяти роботу й особисте життя, мати повністю вільний час від роботи, краще просто залишити це як хобі. Це теж дуже прикольно.
Звучить трошки сумно.
Можливо. Багато хто з підприємців, які вже досягли певних результатів, говорять, що, якщо б вони знали, з чим зустрінуться на своєму шляху, то ніколи б не звертали на цю стежину. Звісно, в цьому є доля жарту, та правда теж є. Але, якщо ти вже став на цей шлях, то йдеш крок за кроком. І це справді марафон.
Та я не хочу нікого відмовляти чи лякати. Навпаки, моя основна порада наступна: найкращий час, щоб розпочати бізнес — він прямо зараз, в цей момент. Бо далі будуть якісь інші обставини. Зараз складно, а через 5 років буде ще складніше, постійно щось змінюється. Дійсно хочете відкрити власну справу? Робіть це зараз, поки у вас є таке бажання і сили щось робити.
Я бачу на прикладі багатьох підприємців, що війна не зупинила їхнього бажання рухатись далі. Хтось наново відкриває свій бізнес, хтось далі продовжує те, що робив, хтось починає з нуля. Тут головне ваш внутрішній запит, якщо він є, то беріть і робіть.
Чудова порада, а що б ви порадили тій собі, яка вже зважилась на власну справу і тільки починала?
- Менше сумніватись і більше робити спроб. Багато часу займає зважування різних варіантів: зробити так, чи ось так. А насправді немає великого значення, якою дорогою йти, якщо ти знаєш, куди тобі треба.
Це вже зараз я знаю, що будь-що треба перевіряти практикою. Навіть якщо здається, що ти знаєш, як це буде працювати. Насправді ні. Поки не почнеш робити, ти не знаєш, як це піде. Будь-то запуск нового продукту, старт курсу чи нова людина в команді. Тому все через практику і тестування. Не буває від’ємного результату. Навіть якщо якісь невдачі, коли втрачаються час, кошти і сили, все одно, це потім піде в залік.
І наостанок, опишіть, будь ласка, миловарний бізнес в 5 словах, які б найкраще розкривали його суть.
- Природність. Технологія виготовлення мила ручної роботи досить природна. Ми використовуємо натуральні інгредієнти. Є дуже великий вибір всіх можливих варіантів. Тобто, можна скласти рецепт, який буде підходити для будь-якої шкіри і відповідати вашим бажанням. Хочете на молоці, хочете на вині, хочете веганське. Якщо все робити правильно, таке мило значно безпечніше для шкіри. Воно має нижчий рівень pH, більш природне.
Практичність. Мило дуже практичне, особливо в плані подарунків. Його можна використовувати за прямим призначенням. Воно з нами щодня — і в будень, і на свято. Це не ювелірні прикраси — зробив один раз і на все життя. Його треба варити постійно.
Дзен. Мило про тут і зараз. Воно не вічне. Це не мармурова статуя, не глечик із глини, який може лежати в землі 1000 років і йому нічого не буде. Мило в цьому плані дуже схоже на кулінарні шедеври, які можуть зберігатись хіба що в нашій пам'яті або на фото чи відео. А в реальності зникають дуже швидко. Так само і з милом, воно має строк придатності. Тому навіть найкращі мильні шедеври мають бути використані за своїм призначенням. Це трошки сумно, а може й ні. Все змінюється, і ми лише на якусь мить можемо вхопити це.
Поступовість. Мило ручної роботи вчить нас терпінню. Воно не любить поспіху. Для того, щоб зварити партію, ми можемо витратити 3-4 години. Це кропіткий процес, який складається з багатьох етапів. А інколи він починається ще задовго до самого миловаріння. Бо треба створити рецептуру, знайти інгредієнти, деякі з них потребують підготовки: зробити якісь настоянки, мацерати, екстракти, відвари. Звучить, як зіллєваріння з Гаррі Поттера, але це правда так. Тільки коли ти спокійний, в гарному настрої, коли маєш сили і час, робиш все правильно, крок за кроком, то й мило виходить дуже гарне. А якщо навпаки, то зіпсувати партію мила дуже просто.
Творчість. Мило може бути прикладом мистецтва. Не зважаючи на свою утилітарність, це робота із формами, кольорами, рецептурою, яка також має бути красива. Це як формули в математиці, у яких вчені бачать красу. Так само й миловари бачать красу в рецептах. Також вона є і в дизайнах. Мило дає можливість робити купу різних дизайнів. Немає двох схожих шматочків мила. Вони всі різні і неповторні. Простір для творчості у створенні мила ручної роботи дуже великий, безмежний.
