Мило народів світу: Індія, Непал

Мило ручної роботи - воно є всюди! Для нас, українців, які відкрили Америку лише кілька років тому, мило ручної роботи - дивина. Для багатьох же країн - це традиційна мануфактура, рецепти передаються з покоління в покоління.

Відкриють нову рубрику два мила, привезені мені в подарунок з Непалу та Індії. І те, і інше, судячи з написів на упаковці, - ручна робота. Подивімося на нього уважніше.

Перше, непальське, маленький шматочок, не більше 20 г. Зелене, напівпрозоре. Склад говорить, що всередині тільки натуральні інгредієнти, базові та ефірні олії. А де ж все інше? Призначене для волосся і тіла, значиться універсальне;) ІМХО: точного складу немає, так що визначити, основа це або нульове мило, неможливо. Аромат важко описати, для нашого нюху специфічний ...

Друге мило, індійське, вражає своєю упаковкою. Як вони це роблять??? Відкриваємо мушлю - всередині шматочок загорнутий у папір. Серце радіє від такої упаковки! Що ж всередині? Шматочок круглої форми, рожевого кольору, матовий, зі штампами, аромат дурманний. ІМХО: склад говорить про те, що це мило з 100% кокосової олії - реальність це підтверджує. Індійське мило миє до скрипу. Аромат настільки сильний і незвичний, що мої домашні збунтувалися і "скарб" зберігався у щільно закритій мильниці. Що ще приємно - зазначена дата виготовлення і термін придатності - 2 роки. Але ми не стали його зберігати, змилили! Ах, яка упаковка...