Мило народів світу: Туреччина

Де б не був миловар — він всюди знайде мило! Ось "миловарний" звіт про нашу стамбульську поїзку.

Мило ручної роботи — один з основних сувенірів, який можна зустріти скрізь. Є окремі крамнички, які продають лише мило. У магазинах з рушниками і халатами також обов'язково є стелаж з милом і сіллю для ванни. Є магазинчики, де мило продається поруч з іншими сувенірами. Різне. Хочете — нулівка в батчах. Натуральні кольори, аромати і добавки. Хочете — нулівка вже в красивих коробочках, наприклад жерстяних. Хочете — мило з люфою з прозорої основи - кавун, шоколад, морське - зрозуміло, віддушки. Хочете — мило з матової основи з тими ж 100-500 кольорами і ароматами.

Ціни. Ціни різні. У туристичних магазинах на центральних вулицях — 25 лір, будь-яке, вага близько 100-120 г шматочок. Це близько 175 грн. На менш "туристичних" вулицях можна зустріти мило по 2,5; 5; 7; 7,5; 8 лір. Найдорожче — алепське, кастильське і на козячому молоці. Ці сорти неароматизовані, справжні, просто око радіє від такого мила).

Часто можна зустріти фірмові печатки виробника.

Дуже популярний сувенірний набір: рушничок, пемза і шматочок мила. Красиво упаковано, стильно і практично. Беремо на замітку досвід турецьких миловарів)))

Нам жодного разу не зустрілися милка у вигляді фруктів, які в Туреччині є традиційними, але зараз робляться все з тієї ж основи. Мабуть, все-таки натуральне мило ручної роботи популярніше, ніж мильні фрукти, що радує.

Історичний екскурс з султанського палацу-музею. Виявляється, палацова кухня не тільки готувала трапези, але і варила мило! Крім того, готувалися есенції, виготовлялися запашні води та ефірні олії.

Рецепти мила для лікування шкірних захворювань розробляли придворні лікарі. Геранієва олія, зола і оливкова олія використовувалися для профілактики випадіння волосся і від лупи. Милом користувалися у палацових лазнях і лікарнях.

Есенції для мила, парфумів, лікарських засобів готувалися з мускусу, трагаканту, мірри, алое, трояндової олії, золи, амбри, ялівцю, стираксу, сандалового дерева... Їх використовували також для ароматизації приміщень і виготовлення свічок. Ароматизовані свічки з бджолиного воску вишуканих форм використовувалися і для освітлення палацу.

Окремо скажу про рожеву воду. Вона використовувалася всюди, збереглися навіть дистилятори тих часів! Основа для парфумів і освіжувачів повітря, для ароматизації десертів і самих десертів — все з рожевою водою. Навіть пляшка для рожевої води мала власну назву - гюлабден (якось так...)

Наталія Ковтун, 2017